Карликові планети є загадковими об’єктами нашої Сонячної системи, які не потрапляють до категорії звичайних планет, але водночас значно відрізняються від астероїдів. Вони мають власні орбіти, складний рельєф та унікальні характеристики, які роблять їх вартими досліджень. Захоплюючі факти про ці небесні тіла розширюють наше уявлення про космос і демонструють, наскільки різноманітним може бути Всесвіт. Ви могли не знати, що деякі карликові планети мають атмосферу, яка змінюється залежно від відстані до Сонця. Дослідження цих об’єктів допомагає астрономам краще зрозуміти еволюцію нашої планетної системи.
Плутон має серце з льоду
На поверхні Плутона знаходиться велика структура, що нагадує серце, яка отримала назву рівнина Супутник. Вона складається переважно з азотного льоду та займає площу, більшу за Францію. Вчені вважають, що цей льодовий покрив постійно оновлюється завдяки кріовулканічній активності. Незвичайна форма рівнини пов’язана з конвекційними процесами у льодовій мантії, що робить цей регіон одним із наймолодших на Плутоні. Саме це серце є однією з найяскравіших деталей поверхні карликової планети.
Церера може містити підземний океан
Церера – найбільша карликова планета в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером, і вона може приховувати під своєю поверхнею величезні резервуари рідкої води. Спостереження зондом Dawn показали, що на Церері є світлі плями, які, ймовірно, складаються з солей і зневоднених мінералів. Це може свідчити про існування підземного океану або залишків стародавнього моря. Деякі астрономи навіть припускають, що на Церері можуть бути умови, сприятливі для мікроскопічного життя. Якщо ці припущення підтвердяться, Церера стане одним із головних об’єктів для майбутніх космічних місій.
Еріда перевернула визначення планет
Саме відкриття Ериди змусило астрономів переглянути класифікацію планет і визначити, що Плутон повинен бути віднесений до карликових планет. Вона майже такого ж розміру, як Плутон, але має набагато більшу масу, що спочатку викликало дискусії щодо її статусу. Саме через Ериду у 2006 році було введено поняття карликових планет, що змінило шкільні підручники по всьому світу. Її поверхня вкрита заморожаним метаном, що робить її однією з найхолодніших карликових планет Сонячної системи. Вона розташована так далеко, що один оберт навколо Сонця займає понад 500 років.
Макемаке не має атмосфери, як передбачалося
Довгий час астрономи вважали, що Макемаке, одна з найяскравіших карликових планет поясу Койпера, повинна мати тонку атмосферу, подібну до Плутона. Однак спостереження показали, що на відміну від нього, Макемаке не утримує значного шару газів навколо себе. Це відкриття стало несподіванкою, адже температура і склад поверхні Макемаке подібні до інших крижаних об’єктів. Ймовірно, відсутність атмосфери пояснюється тим, що карликова планета не має достатньої гравітації для утримання летючих сполук. Цей факт змусив учених переглянути свої моделі утворення карликових планет.
Гаумеа обертається надзвичайно швидко
Гаумеа є унікальною серед карликових планет, оскільки вона має витягнуту, еліптичну форму через свою дуже високу швидкість обертання. Один її день триває всього 3,9 години, що робить її однією з найшвидше обертових великих планетарних тіл у Сонячній системі. Через таку швидкість Гаумеа не є сферичною, а нагадує розтягнутий еліпсоїд. Крім того, вона має систему кілець, що є рідкісним явищем для карликових планет. Дослідження Гаумеа допомагає зрозуміти, як швидке обертання впливає на форму і склад небесних тіл.
Карликові планети є загадковими і водночас надзвичайно важливими об’єктами для дослідження. Вони допомагають ученим зрозуміти, як формувалися планети Сонячної системи, і відкривають нові горизонти у вивченні космосу. Захоплюючі факти про ці тіла демонструють, що навіть найменші планети можуть мати дивовижні особливості. Ви могли не знати, що саме карликові планети змусили астрономів переглянути класичні визначення планетарних тіл. Подальші дослідження можуть відкрити ще більше таємниць, які приховує наша Сонячна система.